Човен

Для зручності аккорди підібрані на тон вище\n Куплет: {Dm}І повзе ліниво човен,{C} і воркоче, і бурчить Відки взявся я — не {Gm}знаю; чим прийдеться закінчить{A} Хвиля радісно плюскоч{Dm}е та леститься до чов{C}на, Мов диття, цікава, ш{Gm}епче і розпитує вона:{A} Приспів: Хт{Dm}о ти, човне? Що шукаєш? Відки і {C}куди пливеш? І{Gm} за чим туди шукаєш? Що пр{A}обув? Чого ще ждеш? Бі{Dm}г мій вічний — тож не знаю. Хвил{C}я носить, буря рве, С{Gm}кали грозять, надять-просять к {A}собі береги ме{Dm}не,{ }{C}{ }{Gm} мене{A} Куплет: Що ж тут дум{Dm}ать, що тужити, що питатися про ціль!{C} Нині жити, завтра гни{Gm}ти, нині страх, а завтра біль.{A} Кажуть, що природа{Dm} — мати держить нас, як їм там тре,{C} А в кінці мене цілог{Gm}о знов до себе відбере.{A} Приспів: Хт{Dm}о ти, човне? Що шукаєш? Відки і {C}куди пливеш? І{Gm} за чим туди шукаєш? Що пр{A}обув? Чого ще ждеш? Бі{Dm}г мій вічний — тож не знаю. Хвил{C}я носить, буря рве, С{Gm}кали грозять, надять-просять к {A}собі береги ме{Dm}не,{ }{C}{ }{Gm} мене{A} {Dm}{ }{C}{ }{Gm}{ }мене{A}, мене Не {Dm}один втонув тут човен, та не {C}кождий же втонув; Х{A#}оч би й дев’ять не вернуло, то десятий{A} повернув А{Dm} хто знає, може, в бурю іменно {C}спасешся ти! М{A#}оже, іменно тобі ся вдасть до цілі доп{A}листи!